Сучасні Часописи Та Альманахи Реферат
Ском районе) был опубликован в «Одесском альманахе» за 1840 г. Реферат на его книгу «The MOLDOVANS» (2000). Мар'ян Мудрий, “Галицьке русофільство в сучасній історіографіi: стан і пере. Ваги про невтілене прагнення // Незалежний культурологічний часопис «Ї», нo. Урок 'Нова доба нового прагне слова' (Сучасні часописи й альманахи) Бібліотека. Сучасні часописи та альманахи українська література У нас Ви маєте можливість замовити. Мигаль // Харьк. Історія, якої не було: Сучасна міфотворчість минуло- го вищої. Ностей времен Александра І: Реферат / Д. Багалей // ЗНТШ. Містить матеріал про перші харківські часописи: «Украинский журнал», «Украинс.
«НОВА ДОБА НОВОГО ПРАГНЕ СЛОВА» ЛІТЕРАТУРА ЕЛІТНА Й МАСОВА. П О СТМОДЕРНІЗМ ЯК ОДИН ІЗ ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ МИСТЕЦТВА 1990-Х РОКІВ, ЙОГО РИСИ.
Кінець XX ст. Низкою дослідників культури визначається як епоха постмодернізму або постмодерну. Постмодерн – широка культурна течія, що охоплює філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. Терміном “постмодернізм” користуються під час аналізу явищ культури, що виникли після модернізму (звідси и назва) і внаслідок розвитку модернізму.
Світ уявляється постмодернізму складним, хаотичним, багатоманітним, тому кращий спосіб його засвоєння – ігровий, естетський. Звідси така характерна риса постмодерністської культури, як іронія, насміхання. На думку постмодерністів, у сучасну епоху все відносне: немає істини, немає реальності (її з успіхом замінює віртуальна реальність, у якій люди вже не тільки спілкуються та проводять наукові конференції, а й освідчуються в коханні). У наш час “немає нічого живого та святого”, що колись піддавалося модерністській критиці та засудженню, отже, залишається лише глузувати та насміхатися над цим дивним світом. Найхарактернішим представником сучасної постмодерністської філософської думки є всесвітньо відомий італійський учений Умберто Еко. У його бестселерах “Ім’я рози”, “Маятник Фуко” та інших органічно поєднуються філософський підтекст, пародійний аналіз культурної плутанини сучасної свідомості, іронічне осмислення минулого та попередження про небезпеку розумової деградації. Одним із головних принципів постмодерну стала “культурна опосередкованість”, або коротко – цитата.
“Ми живемо в епоху, коли всі слова вже сказані”,- помітив філософ С. Отже, залишається лише повторювати відомі істини, цитувати відомі вислови. Цитатами говорять політики. Цитати є елементами художньої творчості.
Десятки, якщо не сотні цитат складають культурний багаж сучасної людини. Виникає справедливе запитання: а що ж далі?
Тут слід прислухатися до слів Д. Лихачова: “Мистецтво на межі XXI століття не закінчується, воно вступає в перехідний період хаосу, а хаос завжди народжує нове”.
Герой літератури постмодернізму – людина, яка загубилася в повсякденному бутті, утратила зв’язок із Всесвітом, гостро переживає власну відчуженість і втрату духовних орієнтирів. Вона не відає, куди йти, у що вірити, навіть про що думати й що відчувати, оскільки її думки й почуття здеформовані під впливом трагічної дійсності.
Постмодернізм в образно-символічній формі відтворює загальній абсурд життя, розрив соціальних і духовних зв’язків у світі, падіння людства в безодню, де немає шансів на спасіння. Надзвичайної актуальності в літературі постмодернізму набув прийом естетичної гри. Гра письменників з реаліями буденності та літературними архетипами (прообразами) порушує глибинні зв’язки.
У багатьох творах життя постає страшним театром, якимось апокаліптичним карнавалом. Літературна гра дає можливість переосмислити дійсність, більше того – переграти певні ситуації, щоб знайти відповіді на складні питання. А коли гра поєднується зі сміхом, вона перетворюється на протистояння загальному абсурду. Відомий теоретик і практик постмодернізму У.
Еко вважає, що, “коли вже минуле неможливо знищити, оскільки його знищення веде до німоти, його слід переосмислити іронічно, без наївності”, позбавляючи людину страху від жахливого буття. Сюжет у постмодерністських творах, як правило, розпадається на велику кількість мікросюжетів, відступів, коментарів тощо. Характерною ознакою постмодернізму є поєднання комічного й фантастичного.
Пародія, гротеск, художнє передбачення допомагають авторам оволодіти логікою абсурду, зазирнути за межу реального, протиставити суцільному хаосу “сміх життя”. Нерідко представники постмодернізму застосовують елементи різних напрямів і течій – реалізму, натуралізму, “потоку свідомості”, експресіонізму, сюрреалізму та ін., які активізують пошук засобів боротьби з трагічністю буття. Постмодернізм розвивається в жанрах фантастичної притчі, роману-сповіді, антиутопії, оповідання, міфологічної повісті, соціально-філософського й соціально-психологічного роману та ін.
Жанрові форми можуть поєднуватися, відкриваючи нові художні структури. У другій половині XX ст. Активізується жанр наукової фантастики, який у своїх кращих зразках поєднується з прогностикою (прогнозами на майбутнє) та антиутопією. Аналіз сучасних часописів та альманахів На жаль, сьогодні не кожна бібліотека має у своїх фондах достатньо творів сучасних українських письменників. Ця література може подобатися чи не подобатися.
Реферат На Тему Сучасні Часописи Та Альманахи
Проте вона є. Щоб існування літератури було повним, її треба читати, про неї треба говорити й писати. Тому джерелами ознайомлення з нею можуть стати часописи “Сучасність”, “Київ”, “Березіль”, “Дніпро”, “Україна”, “Вітчизна” та ін. Для детального ознайомлення із сучасним літературним процесом України, його напрямами та течіями варто скористатися літературознавчими матеріалами, що друкуються на сторінках видань “Літературна Україна”, “Дивослово”, “Культура і життя”, “Слово і час”, “Українська мова і література в школі”, “Дзеркало тижня” тощо. Related posts:. Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро Наливайко, Роксана Харчук) літературний процес кінця ХІХ-ХХ ст.
Умовно поділяють на два етапи: епоха модернізму: кінець XIX – перша половина й середина XX. XX століття – час великих змін не лише у суспільстві, але й у самій свідомості людей. І нова література, безсумнівно, стала виразником цих зрушень.
Якщо в епоху модернізму можна було. Неокласики – група українських поетів та письменників-модерністів початку XX століття.
На відміну від інших груп, “неокласики” не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Гумор – різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні; Іронія (гр. “прихована насмішка”) – один з різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються. Епос – художнє відтворення зовнішнього стосовно письменника світу, розгорнуте в часі й просторі. Епічними називають твори, у яких письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки. Епічні жанри. Драма (від гр.
Сучасні Часописи Та Альманахи Реферат
“дія”) – один з літературних родів, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Драма є специфічним видом мистецтва, який. У зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови.
Вони допомагають письменникові втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і явища, своє ставлення. Соцреалізм (соціалістичний реалізм) – псевдохудожній метод, проголошений єдино можливим і найдосконалішим у радянській літературі, по суті – набір жорстких догм і шаблонів. Визначальними для нього були позалітературні й позаестетичні принципи. Витіснене покоління, також Постшістдесятники,- генерація поетів в українській літературі, найбільша активність яких припадає на сімдесяті роки XX століття. Термін було запропоновано українським письменником Іваном Андрусяком, який, зокрема, спирався на оцінки. Лірика – один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, у якому у формі переживань осмислюється сутність людського буття. Как удалить русификатор фотошопа. В основі ліричного твору – думки.
Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось. Література – різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється. Скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини. Спалахують у пам’яті чорнобривці, розкішні.
Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише про власний добробут, вони. Постать Марусі Чурай, полтавської піснетворки XVII ст., посіла важливе місце в історії української літератури. Щоправда документальних підтверджень про її існування на сьогодні не знайдено і про реальність поетеси свідчать лише. Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст.
Історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю. Реферат на тему: Образ скупого В українській та світовій літературі “З усього треба користь виймать, хоч би зубами прийшлось тягнуть – тягни!” – слова Пузиря з української п’єси Карпенка Карого. Феміністичні мотиви в українській літературі XX століття (О. Кобилянська, О.
Забужко) Початок XX століття приніс великі зміни в життя як мистецьке, так і суспільне. Все частіше жінки беруть.
Проблеми чорнобильської трагедії в українській літературі. Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і думах українських письменників.
У перші ж дні після катастрофи на сторінках літературних часописів, зокрема. РЕФЕРАТ На тему: Образ скупого В українській та всесвітній літературі В різні часи через художню літературу зображувалися різноманітні людські вади, до їх числа потрапляле не один раз і така негативна. Ви зараз читаєте: Вияв постмодернізму в українській літературі останнього часу. Сучасні часописи та альманахи.